Повмирали хвилини одна за одною.
Висихали, зникали та танули,
Дуже сумно зітхали і звали з собою.
Так беззвучно у вічность і канули.
Порожнечу залишили в домі вони,
Біль і сум, щоб було що поїсти нам.
Це тому, що без тебе живемо в ці дні.
Неможливо без тебе... Це Істина.