А колись в рими просто пірнав із головою,
Випливав у віршах між рядків,
В перехожих безсовісно хлюпав строфою,
І веселку робив між слів...
Тишу в небі ловив і усім дарував,
Перетворюючи на вірші.
Щось зламалося в світі. Я злісним став,
І немає в віршах душі...