Як давно не стукала ложка по краю склянки
В спробах наівних зловити плацкартний ритм...
Взяти б квиток та і вийти у тебе з ранку…
…Потяг іде без зупинок, на жаль, транзит…
Як давно не тримали пальці тендітне пір'я,
Боячись раптом зламати шматок крила…
…Заблукали, осіли і міцно вросли в подвір'я,
Не підняти. І вже зріє сумнів, що пташка була…