Сніжною кашою, крижаными калюжами
мчимо швидше до дому, до гарячого чаю.
Не ми містом гуляємо і в кафе сидимо теж не ми,
не ти руку тримаєш, не я тебе обіймаю...
…Зима заповзла в настрій через очі і ноги,
тихенько запхикала, замимрила, бардака наробила,
божевільним генієм прийшла до знемоги,
полотно продірявила, щедро мазнула білим...
...Зустрічаю тебе кожен день то в метро, то у парку.
Але знову не ти, тільки привид з безмежною владою.
Втомився від помилок, злий, та вже мрію про чарку…
Але видихну день і знов з радістю тебе згадую...