Дуже маленьке, чудове і затишне місто,
Наче зійшло воно з мрій, із смарагдових снів.
Вічно спокійне, прекрасне, привітне і чисте.
Місто фонтанів, дітей і простих почуттів.
Люди з куточків усіх тут зібралися разом,
Люблять, сміються, зростають, мудріше стають.
І про колишні міста лише згадують часом,
Вірять в Славутич і з вірою добре живуть.
І хай у світі безліч міст є яскравіше,
І кожен мешканець свій рідний хвалить кут,
Де б я не бУв, нема Славутича гарніше,
Я повертаюсь! Тут закінчую маршрут.
Тут не потрібен Кільцевий, все близько і поруч.
Коло за тридцять хвилин і продовжимо рух.
Ти озирнись, хто ліворуч стоїть, хто праворуч.
Легко зберемо кільце із обійнятих рук.
І хай у світі безліч міст є яскравіше,
І кожен мешканець свій рідний хвалить кут,
Де б я не був, нема Славутича гарніше,
Я повертаюсь! Тут закінчую маршрут.
І хай у світі безліч міст є яскравіше,
І кожен мешканець свій рідний хвалить кут,
Де б я не був, нема Славутича гарніше,
Я повертаюсь! Тут закінчую маршрут.
І дуже хочу похвалитися планеті,
що знаю місто, де коханим мене звуть.
Славутич — він такий один на континенті,
І батьківщина починається ось тут.