То що, боже,
Як ти сидів із ними поруч,
Коли перетинали кордон?
Навідник був праворуч, ліворуч?
Чи грав у БТРі шансон?
То що, боже,
Допомагав їм вантажити в кузов
Чужу вкрадену пральну машину?
Чи не вважав конфузом
Бити з танка по магазину?
То що, боже,
Ти їм вказував вуха вбитих,
З яких можна зняти кульчики?
Чи думав: «А що робити?»
І підбирав їм ключики?
То що, боже,
Ти сидів із ними в окопі,
Коли вони в мене цілили?
Чи ти дійсно сприйняв як допінг,
Коли влучили, де хотіли?
То що, боже?
Я неспішно йду нагору
І не буду стукати гучно.
Звісно, мирно сприйму без спору,
Що ти вийшов, що їм незручно.
Що, коли повернешся, не знають.
Що ти, мабуть, на кладовищі.
А я знаю, що ні, немає...
Бо ти є набагато нижче...