Янгол щойно зійшов з орбіти і побачив із снігу гірку. Пар від дихання ледь помітний, переміщення тихі рук. — Замерзає там хтось в траві, та, йому б знизу якусь ганчірку… Бо загине без руху, бідний. …І здійснив повітряний трюк. З-під наста дивилися чіпко два уважних, суворих ока. Хто б не був там, він був живучим, раз в заметі провів усю ніч. — Бачу, влип ти доволі кріпко і планида твоя жорстока. Хочу я, щоби ти озвучив, чи яку-небудь треба річ? — Мене звати Генадій Гречко. Я рахую чужі гармати, Зараз більшого й не треба. На цей ранок це був мій план. В тебе крила? Так, це доречно! Допомога? Тримай гранату. Піднімайся-но вище в небо, скинь її на російський танк... |