Ні, мім на вулиці, здавалося б, смішний,
Ні посмішки не зловить на прощання.
Не чути більше сміх її дзвінкий.
Посохли квіти всі без поливання.
Знайомим не отримати кивка,
Не чутно ані видиху, ні вдиху,
Замре брова, не смикнеться рука...
Сум захопив усю квартиру тиху.
Було ще гірше. Затягла діра
В якусь беземоційну, чорну масу.
Сто діб вже не з'являлася іскра.
Потрібно більше, більше, більше часу.
...Замри. Ні руху. Просто почекай.
Хай тиша всі заповнює глибини.
Любов та співчуття свої вливай
У душу мами вбитої дитини.