Просто... Ти — Осінь... Ти теплих фраз
Пригорщі сиплеш в калюжу...
Ти навіваєш ледь чутний джаз...
Ти проникаєш у душу...
Твої одежі м'які, ніжні...
Пестощі — полохливі...
Але потрібні як сни нічні.
Бачиш віршів припливи?
Ти — радість зустрічі... Вірний друг
У добрих та сильних лапах...
Шелест трави і сплетіння рук...
І рудуватий запах...
Ти — легке марево від дахів...
Жменька листя на площі.
Ти — до самотності сто шляхів.
Ось, подивись: вже дощик!